Сталеві труби

Обробка та виробництво сталевих труб

1. Різання

Визначте спосіб зварювання сталевої труби відповідно до фактичних розмірів розгортки розташування сталевих труб і виконайте розмітку з мінімальною кількістю зварних швів. Розмітку та нумерацію слід виконувати з урахуванням усадки при зварюванні та технологічних припусків відповідно до вимог технологічного процесу. Для похилих кінців сталевих труб у сталевій трубчастій щоглі внутрішню та зовнішню стінки слід розмічати й нумерувати з урахуванням вимог до форми зварного шва.

2. Вальцювання листів

Після успішного випробування попереднього загинання на обох кінцях сталевий лист піднімають краном і встановлюють у ЧПУ-валецьову машину з трьома валками. Щоб запобігти зміщенню, сталевий лист має бути центрованим таким чином, щоб його поздовжня центральна лінія строго паралельно розташовувалася до осі валків. Потім застосовують поступове вальцювання. Під час процесу вальцювання оксидну плівку, що відшаровується з поверхні сталевого листа, необхідно постійно видаляти, щоб уникнути пошкодження поверхні сталевого листа.

3. Округлення

Спочатку заокруглюють два кінці сталевої труби. Нерівномірність круглості відповідає вимогам інспекції якості. Якщо вимоги не виконуються, проводиться коригування.

4. Зварювання

Поздовжній шов сталевої труби зварюють напівавтоматичним способом під флюсом. Перед зварюванням виконують стикове з’єднання та приварювання позиціонуючих швів поздовжнього шва. Довжина позиціонуючого зварного шва має перевищувати 40 мм, відстань між ними — 500–600 мм, а товщина позиціонуючого зварного шва не повинна перевищувати 2/3 розрахункової товщини зварного шва. Під час зварювання слід звертати увагу на зміщення кромок листа та зазор у зварному шві.

5. Термічна обробка

Щоб запобігти утворенню тріщин у зварному шві труби, під час будівництва застосовують такі заходи: зварювання виконується строго відповідно до вимог щодо зварювання товстих листів; після зварювання проводиться термічна обробка, а зварний шов піддається дегазації (видаленню водню) за допомогою електронагріву.

6. Антикорозійна обробка

Антикорозійна обробка внутрішньої стінки труби: після очищення та перевірки поверхні на відповідність вимогам наноситься грунт PHA106 — спеціальне антикорозійне покриття для сталевих труб, а потім — два шари верхнього шару PHA106. Товщина затверділої фарбової плівки має становити 90–100 мкм. Антикорозійна обробка зовнішньої стінки труби здійснюється в залежності від наступних умов: А. Відкриті трубопроводи: після очищення та перевірки поверхні на відповідність вимогам наноситься два шари PHA106 — спеціального антикорозійного покриття для сталевих труб, а потім — два шари посиленого ультрафіолетостійкого верхнього шару PHA106. Товщина затверділої фарбової плівки має бути не менше 100 мкм. Б. Закладені трубопроводи: після очищення та перевірки поверхні на відповідність вимогам наноситься два шари грунту PHA106 — спеціального антикорозійного покриття для сталевих труб, а потім — один шар верхнього шару PHA106. Товщина антикорозійного шару має бути не менше 150 мкм.

7. Контроль якості

Включає неруйнівний контроль, розмірний інспекційний контроль, візуальний огляд тощо. Неруйнівний контроль зазвичай здійснюється за допомогою ультразвукового контролю, рентгенівського контролю та інших методів для забезпечення внутрішньої якості зварного шва. Розмірний інспекційний контроль переважно передбачає вимірювання діаметра, товщини стінки, довжини тощо сталевої труби, щоб переконатися, що вони відповідають проектним вимогам. Візуальний огляд призначений для виявлення дефектів на поверхні сталевої труби, таких як тріщини, подряпини, ямки тощо.