ÐÐ²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ Ñгåного ÑÑÐ°Ð»Ñ Ñа його клаÑиÑÑкаÑÑÑ
ÐлаÑиÑÑкаÑÑÑ ÑглеÑÐ¾Ð´Ð½Ð¾Ñ ÑÑалÑ
1. Ðа маÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÑаÑÑÐºÐ¾Ñ Ð²ÑглеÑÑ: низÑковÑглеÑева ÑÑÐ°Ð»Ñ (C:0,25%) ÑеÑеднÑовÑглеÑева ÑÑÐ°Ð»Ñ (C:0,25%<C<0,6%) виÑоковÑглеÑева ÑÑÐ°Ð»Ñ (C:>0,6%)
Чим бÑлÑÑе вмÑÑÑ Ð²ÑглеÑ, Ñим бÑлÑÑа ÑвеÑдÑÑÑÑ Ñ Ð¼ÑÑнÑÑÑÑ, але плаÑÑиÑнÑÑÑÑ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÑÑÑÑÑÑ.
2. Ðа ÑкÑÑÑÑ ÑÑÐ°Ð»Ñ (головним Ñином вмÑÑÑ ÑкÑÐ´Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ñ Ð¿ÑимÑÑей ÑÑÑки Ñа ÑоÑÑоÑÑ): звиÑайна ÑглеÑодна ÑÑÐ°Ð»Ñ (S<0.055%, P<0.045%) виÑокоÑкÑÑна ÑглеÑодна ÑÑÐ°Ð»Ñ (S<0.040%, P<0.040%) оÑобливо виÑокоÑкÑÑна ÑглеÑодна ÑÑÐ°Ð»Ñ (S<0.030%, P<0.035%)
3. Ðа викоÑиÑÑаннÑм: ÐÑглеÑева конÑÑÑÑкÑÑйна ÑÑалÑ: ÐÑновно викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð¼Ð¾ÑÑÐ°Ñ , коÑаблÑÑ , бÑдÑвелÑÐ½Ð¸Ñ ÐµÐ»ÐµÐ¼ÐµÐ½ÑÐ°Ñ , Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½ÑÑна вÑглеÑева ÑнÑÑÑÑменÑалÑна ÑÑалÑ: ÐÑновно викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð½Ð¾Ð¶Ð°Ñ , ÑоÑÐ¼Ð°Ñ , вимÑÑÑвалÑÐ½Ð¸Ñ ÑнÑÑÑÑменÑÐ°Ñ ÑоÑо.
ÐаÑки вÑглеÑÐµÐ²Ð¾Ñ ÑÑÐ°Ð»Ñ Ñа ÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑваннÑ
ÐвиÑайна вÑглеÑева конÑÑÑÑкÑÑйна ÑÑалÑ: Q195, Q215, Q235, Q255, Q275 ÑоÑо. ЧиÑла вказÑÑÑÑ Ð½Ð° мÑнÑмалÑне гÑаниÑне знаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿ÑÑженнÑ. Q195, Q215, Q235 маÑÑÑ Ñ Ð¾ÑоÑÑ Ð¿Ð»Ð°ÑÑиÑнÑÑÑÑ Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð±ÑÑи пÑокаÑÐ°Ð½Ñ Ñ ÑÑалÑÐ½Ñ Ð»Ð¸ÑÑи, аÑмаÑÑÑÑ, ÑÑÑби ÑоÑо. Q255, Q275 можÑÑÑ Ð±ÑÑи пÑокаÑÐ°Ð½Ñ Ñ Ð¿ÑоÑÑлÑÐ½Ñ ÑÑалÑ, лиÑÑи ÑоÑо Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑаннÑ.
ЯкÑÑна вÑглеÑева конÑÑÑÑкÑÑйна ÑÑалÑ: ÐаÑка ÑÑÐ°Ð»Ñ Ð²Ð¸ÑажаÑÑÑÑÑ Ð² деÑÑÑиÑиÑÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑаÑÑин вÑд ÑеÑеднÑÐ¾Ñ Ð¼Ð°Ñи вÑглеÑÑ, напÑиклад 20#, 45# ÑоÑо. 20# ознаÑаÑ, Ñо мÑÑÑиÑÑ C: 0,20% (20/10,000).
ÐÑновно викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð¾ÑÐ¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ Ð¼Ð°ÑÐ¸Ð½Ð½Ð¸Ñ Ð´ÐµÑалей.
ÐÑглеÑева ÑнÑÑÑÑменÑалÑна ÑÑалÑ: ÐаÑка ÑÑÐ°Ð»Ñ Ð²Ð¸ÑажаÑÑÑÑÑ ÑеÑез ÑеÑÐµÐ´Ð½Ñ Ð¼Ð°ÑÑ Ð²ÑглеÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð½Ð°ÑаÑÑÑÑÑ Ð±ÑÐºÐ²Ð¾Ñ T, напÑиклад T9, T12 ÑоÑо. T9 ознаÑаÑ, Ñо мÑÑÑиÑÑ C: 0,9% (9 ÑаÑÑин на ÑиÑÑÑÑ).
ÐÑновно викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð¾ÑÐ¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ ÑÑзалÑÐ½Ð¸Ñ ÑнÑÑÑÑменÑÑв, вимÑÑÑвалÑÐ½Ð¸Ñ ÑнÑÑÑÑменÑÑв, ÑоÑм ÑоÑо.
ÐиÑий залÑз: ÐÐ»Ð°Ñ Ð»ÑÑого залÑза познаÑаÑÑÑÑÑ Ð¿ÑеÑÑкÑом ZG пеÑед ÑиÑлом, а ÑиÑло пÑедÑÑавлÑÑ ÑеÑÐµÐ´Ð½Ñ Ð¼Ð°ÑÐ¾Ð²Ñ ÑаÑÑÐºÑ Ð² залÑÐ·Ñ (виÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð² деÑÑÑи ÑиÑÑÑÐ½Ð¸Ñ ). ÐапÑиклад, ZG25 ознаÑаÑ, Ñо мÑÑÑиÑÑ C: 0,25%.
ÐаÑÑоÑÑваннÑ: Ðоловно викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð¾ÑÐ¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÐµÑалей ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¾Ñ ÑоÑми, Ñким поÑÑÑбна певна Ñила, плаÑÑиÑнÑÑÑÑ Ñ Ð²ÑзÑкÑÑÑÑ, ÑÐ°ÐºÑ Ñк зÑбÑики, мÑÑи ÑоÑо.
ТÑадиÑÑйна ÑеÑмÑÑна обÑобка вÑглеÑÐµÐ²Ð¾Ñ ÑÑалÑ
нагÑÑваннÑ
СÑÐ°Ð»Ñ Ð½Ð°Ð³ÑÑваÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾ вÑдповÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÑемпеÑаÑÑÑи, ÑÑÑимÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ñи ÑÑй ÑемпеÑаÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом певного ÑаÑÑ, а поÑÑм Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð»Ñ Ð¾Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¶ÑÑÑÑÑÑ (пеÑеÑне Ð¾Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð¶Ð´ÐµÐ½Ð½Ñ), Ñоб оÑÑимаÑи пÑоÑÐµÑ ÑеÑмÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ñобки, близÑкий до ÑÑÐ°Ð½Ñ ÑÑвноваги ÑÑÑÑкÑÑÑи.
Ðовна анÑлÑÑÑÑÑ, ÑзоÑеÑмÑÑна анÑлÑÑÑÑÑ, ÑаÑÑвана анÑлÑÑÑÑÑ, диÑÑзÑйна анÑлÑÑÑÑÑ, анÑлÑÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿ÑÑженÑ
ÐоÑмалÑзаÑÑÑ
ÐÑоÑÐµÑ ÑеÑмÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ñобки полÑÐ³Ð°Ñ Ð² ÑомÑ, Ñоб нагÑÑÑи деÑÐ°Ð»Ñ Ð· ÑÑÐ°Ð»Ñ Ð´Ð¾ 30-50 гÑадÑÑÑв виÑе AC3 Ñ Acm, ÑÑÑимÑваÑи ÑÑ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¸Ð¹ ÑаÑ, а поÑÑм Ð¾Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¶ÑваÑи в повÑÑÑÑ, Ñоб оÑÑимаÑи пеÑлÑÑоподÑÐ±Ð½Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑÑ.
ÐиÑвеÑдженнÑ
ÐÑоÑÐµÑ ÑеÑмÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ñобки, пÑи ÑÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð´ÐµÑÐ°Ð»Ñ Ð· ÑÑÐ°Ð»Ñ Ð½Ð°Ð³ÑÑваÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾ аÑÑÑенÑÑизаÑÑÑ, а поÑÑм Ñвидко Ð¾Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¶ÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑеÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑи в маÑÑенÑиÑ. ÐоÑÑологÑÑ Ð¾ÑÑиманого маÑÑенÑиÑÑ ÑÑÑно пов'Ñзана з Ñкладом ÑÑалÑ, ÑозмÑÑом поÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð°ÑÑÑенÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð·ÐµÑен Ñ Ñмовами ÑоÑмÑваннÑ. Чим менÑÑ Ð°ÑÑÑенÑÑÐ½Ñ Ð·ÐµÑна, Ñим дÑÑбнÑÑий маÑÑенÑиÑ.
ÐиÑвеÑдженнÑ
ÐÑÑÐ»Ñ Ð·Ð°ÐºÐ°Ð»ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÐµÑалей з ÑÑÐ°Ð»Ñ ÑÑ Ð½Ð°Ð³ÑÑваÑÑÑ Ð´Ð¾ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ñ ÑемпеÑаÑÑÑи нижÑе AC1, ÑÑимаÑÑÑ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¸Ð¹ ÑÐ°Ñ Ñ Ð¿Ð¾ÑÑм Ð¾Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°ÑÑÑ Ð´Ð¾ кÑмнаÑÐ½Ð¾Ñ ÑемпеÑаÑÑÑи, Ñоб вилÑÑиÑи внÑÑÑÑÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð¿ÑÑÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð¾ÑÑимаÑи Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑÐ´Ð½Ñ Ð²Ð»Ð°ÑÑивоÑÑÑ.
Ñплавна ÑÑалÑ
Ðо ÑгåодиÑÑÐ¾Ñ ÑÑÐ°Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð°ÑÑÑÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð° або кÑлÑка ÑплавÑÑÑÐ¸Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð°ÑкÑв Ð´Ð»Ñ ÑоÑмÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑалÑ, ÑÐºÑ Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð°ÑÑÑ ÑÐ¿Ð»Ð°Ð²ÐµÐ½Ð¾Ñ ÑÑaloÑ.
ÐлаÑиÑÑкаÑÑÑ ÑÐ¿Ð»Ð°Ð²ÐµÐ½Ð¾Ñ ÑÑалÑ
Ðа вмÑÑÑом ÑплавÑÑÑÐ¸Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð°ÑкÑв: низÑкоÑплавна ÑÑÐ°Ð»Ñ (загалÑна маÑова ÑаÑÑка менÑе 5%), ÑеÑеднÑоÑплавна ÑÑÐ°Ð»Ñ (загалÑна маÑова ÑаÑÑка 5%-10%), виÑокоÑплавна ÑÑÐ°Ð»Ñ (загалÑна маÑова ÑаÑÑка бÑлÑÑе 10%)
Ðа Ñипами оÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ ÑÐ¿Ð»Ð°Ð²Ð½Ð¸Ñ ÐµÐ»ÐµÐ¼ÐµÐ½ÑÑв: Ñ Ñомова ÑÑалÑ, Ñ ÑомонÑкелева ÑÑалÑ, ÑÑалÑ, ÑилÑнеманганева ÑÑÐ°Ð»Ñ ÑоÑо.
Ðа пÑизнаÑеннÑм: конÑÑÑÑкÑÑйна ÑÑалÑ, ÑнÑÑÑÑменÑалÑна ÑÑалÑ, ÑпеÑÑалÑна ÑÑÐ°Ð»Ñ Ð· виÑÐ¾ÐºÐ¾Ñ Ð²Ð»Ð°ÑÑивÑÑÑÑ.
ÐеÑжавÑÑÑÑ ÑÑалÑ
Тип ÑÑалÑ, Ñка Ð¼Ð°Ñ Ð²Ð¸ÑÐ¾ÐºÑ ÐºÐ¾ÑозÑÐ¹Ð½Ñ ÑÑÑйкÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑÑÑÑ Ñа загалÑно коÑозÑÐ¹Ð½Ñ ÑеÑедовиÑа.
ÐикоÑиÑÑаннÑ: головним Ñином викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð¾ÑÐ¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÐµÑалей або конÑÑÑÑкÑÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ Ð´ÐµÑалей, ÑÐºÑ Ð¿ÑаÑÑÑÑÑ Ñ ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ¾ÑозÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ ÑеÑедовиÑÐ°Ñ Ñа маÑÑÑ Ð²Ð¸ÑÐ¾ÐºÑ ÐºÐ¾ÑозÑÐ¹Ð½Ñ ÑÑÑйкÑÑÑÑ. ШиÑоко викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑÑ Ð² наÑÑогазовÑй, Ñ ÑмÑÑнÑй пÑомиÑловоÑÑÑ, аÑомнÑй енеÑгеÑиÑÑ, океанологÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ ÑозвиÑкÑ, обоÑÐ¾Ð½Ñ Ñа деÑÐºÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ´Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð³Ð°Ð»ÑзÑÑ Ð½Ð°Ñки Ñа ÑÐµÑ Ð½Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñй.


EN
AR
BG
FR
DE
HI
IT
JA
KO
PT
RO
RU
ES
TL
IW
ID
LV
LT
SR
SK
SL
UK
VI
SQ
GL
HU
MT
TH
TR
AF
GA
BE
MK
HY
AZ
KA
BN
BS
LO
MN



