Ð¯ÐºÐ°Ñ ÑознÑÑа памÑж галванÑзаванÑм лÑÑÑам Ñ Ð½ÐµÑÑйÑÑаÑÑай ÑÑаллÑ?
ÐалаванаванÑÑ ÑÑалевÑÑ Ð»ÑÑÑÑ Ð°Ð±Ð°ÑаÑваÑÑÑ ÑаÑам меÑалÑÑнага ÑÑÐ½ÐºÑ Ð½Ð° павеÑÑ Ð½Ñ, каб Ð·Ð°Ñ Ð°Ð²Ð°ÑÑ ÑÑалевÑÑ Ð»ÑÑÑÑ Ð°Ð´ каÑозÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑвÑлÑÑÑÑÑ ÑÑ ÑÑÑднÑÑ ÑÑваннаÑÑÑ. ÐÑÑÑ ÑÑÐ½ÐºÐ°Ð²Ð°Ð½Ñ ÑÐ¾Ð½ÐºÑ ÑÑÐ°Ð»ÐµÐ²Ñ Ð»ÑÑÑ Ð½Ð°Ð·ÑваеÑÑа галаванаванÑм лÑÑÑам.
ÐÑодÑкÑÑÑ Ð· галенаванага лÑÑÑа Ñ Ð¿Ð°ÑÐ¼Ñ Ð²ÑкаÑÑÑÑоÑваÑÑÑа Ñ Ð±ÑдаваннÑ, лÑгкай пÑомÑÑловаÑÑÑ, авÑамабÑлебÑдаваннÑ, ÑелÑÑкÑм гаÑпадаÑÑÑве, жÑвÑлаÑÑÑве, ÑÑбаÑÑве Ñ ÑargaвÑÑ Ð¿ÑомÑÑÐ»Ð°Ñ . СÑÑод ÑÑ , Ñ Ð±ÑÐ´Ð°Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³Ð°Ð»Ð¾ÑнÑм ÑÑнам вÑкаÑÑÑÑоÑваÑÑÑа Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑвоÑÑÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑаÑÑкоÑазнÑÑ ÐºÑÑÑнÑÑ Ð¿Ð°Ð½Ñлей Ð´Ð»Ñ Ð¿ÑамÑÑловÑÑ Ñ ÑÑваÑнÑÑ Ð·Ð´Ð°Ð½Ð¸Ð¹, кÑÑÑÐ°Ñ Ð´Ð°Ñ Ñ Ñ ÑнÑ. У лÑгкай пÑомÑÑловаÑÑÑ Ð²ÑкаÑÑÑÑоÑваÑÑÑа Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑвоÑÑ ÐºÐ¾ÑпÑÑÐ°Ñ Ð±ÑÑоÑнÑÑ Ð°Ð¿Ð°ÑаÑоÑ, гÑамадзÑнÑкÑÑ ÐºÐ°Ð¼ÑннÑÑ ÑÑÑб, кÑÑ Ð¾Ð½Ð½ÑÑ Ð¿ÑÑлад Ñ ÑнÑ. У авÑамабÑлебÑÐ´Ð°Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²ÑкаÑÑÑÑоÑваÑÑÑа Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑвоÑÑ ÑаÑÑак, ÑкÑÑ Ð°Ð´Ð±ÑваÑÑÑ ÐºÐ°ÑабознаÑÑÑ Ñ Ð¼Ð°ÑÑÐ½Ð°Ñ Ñ ÑнÑ. У ÑелÑÑкÑм гаÑпадаÑÑÑве, жÑвÑлаÑÑÑве Ñ ÑÑбаÑÑве вÑкаÑÑÑÑоÑваÑÑÑа Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿ÐµÑÐ°Ð²Ð¾Ð·ÐºÑ Ð¶ÑÑа, замаÑÐ¾Ð¶Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿ÐµÑеÑÐ¾Ð±ÐºÑ Ð¼ÑÑа Ñ ÑÑбнÑÑ Ð¿ÑодÑкÑÐ°Ñ Ñ ÑнÑ. У ÑargaвÑм ÑÑеÑа вÑкаÑÑÑÑоÑваÑÑÑа Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿ÐµÑÐ°Ð²Ð¾Ð·ÐºÑ Ð¼Ð°ÑÑÑÑÑлаÑ, ÑпаковаÑнÑÑ Ð¿ÑÑлад Ñ ÑнÑ.
ÐеÑÑдкаÑÑÑ Ð°Ð´Ð½Ð°Ð³Ð¾ з найважнейÑÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð²ÐµÑÑÐ²Ð°Ñ ÑÑалÑ, ÑÐºÐ°Ñ ÑÑпÑаÑÑÑÑоÑÑÑ ÐºÐ°ÑозÑÑ Ñ Ñлаба каÑозÑйнÑÑ ÑеÑаднÑÐºÐ°Ñ , ÑакÑÑ Ñк павеÑÑа, Ð¿Ð°Ñ Ñ Ð²Ð°Ð´Ð°, а ÑакÑама Ñ ÑмÑÑна каÑозÑйнÑÑ ÑеÑаднÑÐºÐ°Ñ , ÑакÑÑ Ñк кÑÑлÑ, Ð°Ð»ÐºÐ°Ð»Ñ Ñ ÑолÑ. Ðн ÑакÑама назÑваеÑÑа неÑÑдкаÑÑÑ, ÑÑпÑаÑÑÑÑойлÑвой кÑÑлам. У пÑакÑÑÑÑ, ÑÑалÑ, ÑÐºÐ°Ñ ÑÑпÑаÑÑÑÑоÑÑÑ ÐºÐ°ÑозÑÑ Ñ Ñлаба каÑозÑйнÑÑ ÑеÑаднÑÐºÐ°Ñ , ÑаÑÑа назÑваеÑÑа неÑÑдкаÑÑÑ, докладна, ÑÑалÑ, ÑÐºÐ°Ñ ÑÑпÑаÑÑÑÑоÑÑÑ ÐºÐ°ÑозÑÑ Ñ Ñ ÑмÑÑнÑÑ ÑеÑаднÑÐºÐ°Ñ , назÑваеÑÑа ÑÑаллÑ, ÑÑпÑаÑÑÑÑойлÑвой кÑÑлам.
ÐеÑÑдкаÑÑÑ ÑаÑÑа дзелÑÑÑа па Ñе оÑганÑзаÑÑйнÑм ÑÑане: маÑÑÑнÑÑÑÐ½Ð°Ñ ÑÑалÑ, ÑеÑÑÑÑÐ½Ð°Ñ ÑÑалÑ, аÑÑÑÑнÑÑÐ½Ð°Ñ ÑÑалÑ, аÑÑÑÑнÑÑна-ÑеÑÑÑÑÐ½Ð°Ñ (дÑблÑ) неÑÑдкаÑÑÑ ÑÑÐ°Ð»Ñ Ñ Ð½ÐµÑÑдкаÑÑÑ ÑÑалÑ, ÑвеÑÐ´Ð°Ñ Ð·Ð° вÑпадкам. ÐÑопка, Ñна можа бÑÑÑ Ð´Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ð° па Ñе Ñкладзе: Ñ ÑÐ¾Ð¼Ð¾Ð²Ð°Ñ Ð½ÐµÑÑдкаÑÑÑ ÑÑалÑ, Ñ Ñом-нÑÐºÐµÐ»ÐµÐ²Ð°Ñ Ð½ÐµÑÑдкаÑÑÑ ÑÑалÑ, Ñ Ñом-манган-азоÑÐ½Ð°Ñ Ð½ÐµÑÑдкаÑÑÑ ÑÑÐ°Ð»Ñ Ñ Ð³.д.
СÑпÑаÑÑвнаÑÑÑ Ð½ÐµÑÑдага жалеза зменÑваеÑÑа з павелÑÑÑннем ÑмÑÑÑ ÑÑÑкавога. ÐаÑÐ°Ð¼Ñ ÑмÑÑ ÑÑÑкавога Ñ Ð±Ð¾Ð»ÑÑаÑÑÑ Ð½ÐµÑÑдага жалеза мае нÑзкÑÑ Ð²ÐµÐ»ÑÑÑнÑ, з макÑÑмÑмам, ÑÐºÑ Ð½Ðµ пеÑавÑÑае 1.2%. УмÑÑ Wc (ÑÑÑкавога) некаÑоÑÑÑ ÑÐ¿Ð»Ð°Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð° бÑÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐµÑ Ð¼ÐµÐ½ÑÑм за 0.03% (напÑÑклад, 00Cr12). ÐалоÑнÑм ÑпалÑÑалÑнÑм ÑлеменÑам Ñ Ð½ÐµÑÑдagem жалезе ÑÑÑ Cr (Ñ Ñом). ТолÑÐºÑ ÐºÐ°Ð»Ñ ÑмÑÑ Cr даÑÑгае певнай велÑÑÑнÑ, Ñплав мае ÑÑпÑаÑÑÑнаÑÑÑ. ÐаÑÐ°Ð¼Ñ Ð½ÐµÑÑдага жалеза агÑлÑна мае ÑмÑÑ Cr (Ñ Ñом) пÑÑнамÑÑ 10.5%. ÐеÑÑдага жалеза ÑакÑама ÑÑÑÑмлÑвае Ni, Ti, Mn, N, Nb, Mo, Si Ñ ÑнÑÑÑ ÑлеменÑÑ.
ÐеÑÑдкаÑÐ½Ð°Ñ ÑÑалена не падlegÑана да коÑаÑÑÑ, ÑмаÑ, ÑжавÑÑÐ½Ñ ÑÑ Ð·Ð½Ð¾ÑÑ. ÐеÑÑдкаÑÐ½Ð°Ñ ÑÑалена ÑакÑама адноÑÑÑÑа да аднаго з наймachtлiвÑÑ Ð¼Ð°ÑÑÑÑÑÐ»Ð°Ñ ÑÑÐ¾Ð´Ð·Ñ metalliÑнÑÑ Ð¼Ð°ÑÑÑÑÑлаÑ, вÑкаÑÑÑÑоÑваемÑÑ Ñ Ð±ÑдаÑнÑÑÑве. У звÑÐ·ÐºÑ Ð· ÑÑм, ÑÑо неÑÑдкаÑÐ½Ð°Ñ ÑÑалена мае добÑае ÑÑпÑаÑÑÑÑаÑнне коÑаÑÑÑ, гÑÑа дазвалÑе кампаненÑам ÑÑÑÑкÑÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑаноÑна Ð·Ð°Ñ Ð¾ÑваÑÑ ÑелаÑнаÑÑÑ ÑÑ iнжÑнÑÑнага пÑаекÑаваннÑ. ÐеÑÑдкаÑÐ½Ð°Ñ ÑÑалена, ÑÐºÐ°Ñ ÑÑÑÑмлiвае Ñ Ñом, аб'Ñднае Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½iÑнÑÑ Ð¼achtÑ i вÑлiкÑÑ Ð²ÑÑÑгнÑÑаÑÑÑ, ÑÑо ÑобiÑÑ Ñе пÑоÑÑай Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑапÑаÑоÑкi i вÑÑвоÑа кампаненÑаÑ, задавалÑваÑÑÑ Ð¿Ð°ÑÑабаваннi аÑÑ iÑÑкÑаÑÐ°Ñ i дÑзайнÑÑÐ°Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑÑ.

EN
AR
BG
FR
DE
HI
IT
JA
KO
PT
RO
RU
ES
TL
IW
ID
LV
LT
SR
SK
SL
UK
VI
SQ
GL
HU
MT
TH
TR
AF
GA
BE
MK
HY
AZ
KA
BN
BS
LO
MN



